Уроки літератури рідного краю, методика їх проведення
Література рідного краю в контексті сучасних освітніх завдань
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ
УРОКІВ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ
Уроки літератури рідного краю мають свої особливості. Планувати їх треба,
враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва,добираючи літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної цінності,уміло поєднуючи краєзнавчу літератури з образотворчим мистецтвом, музикою, архітектурою, історією свого краю,
забезпечуючи формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до українських традицій,виробляючи особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю,допомагаючи учневі – читачеві й людині – самовиразитися, усвідомити, що митці – земляки не тільки відображають своє прийняття та розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю, і цим допомагаючи дитині творити своє «Я» в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.
Мета уроків літературного краєзнавства – осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й вшанування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.
Методологічні принципи:
· розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує людину;
· урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;
· дотримання вікової динаміки особистісного сприйняття літератури;
· формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;
· добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;
· глибоке знання вчителем історії й літератури рідного краю та об’єктивне його трактування в культурно-мистецькому просторі;
· доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;
· наступність у розвитку зв’язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;
· особистісно зорієнтований підхід у формуванні навчальних запитань і завдань, а також у побудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.
Завданнями уроків літератури рідного краю є:
· поглиблення відомостей про життя та творчість митців даної місцевості;
· розвиток інтересу до їхнього творчого доробку та спадщини;
· вироблення особистісного ставлення до літератури рідного краю,
· розвиток вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;
· прищеплення високих естетичних смаків, виховання почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором;
· виявлення нахилів, смаків, здібностей учнів, сприяння їхньому розвитку, виховання юних поетів–аматорів;
· поглиблення знань про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;
· розвиток логічного та образного мислення, культури мовлення та читання;
· вироблення уміння вести діалог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;
· формування в учнів історичної пам’яті, плекання природного почуття національної гордості;
· виховування поваги до народних і православних релігійних традицій українців;
· виховання працелюбності, милосердя, гуманного ставлення до людини, природи тощо;
· вироблення вмінь бачити і цінувати красу й самобутність рідної землі;
· розвиток комунікативно-мовленнєвих вмінь школярів на уроках літератури рідного краю, практикуючи твори малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні–твори в контексті певної жанрово-стильової манери письма тощо).
Підготовка до уроків літературного краєзнавства передбачає:
· випереджаюче ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати протягом літа, навчального року;
· підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм пізнавальної діяльності школярів;
· планування навчально-виховного дійства (сценарію), змістового наповненню уроку (заняття);
· чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).
Основними методами навчання та формами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях з літератури рідного краю для 5-8–х класів є:
бесіда за змістом книжки, твору;
бесіда з елементами лекції;
бесіда з елементами диспуту;
розповідь; художня розповідь;
заочна подорож;
конкурс знавців літератури рідного краю;
інсценізація тощо.
У 9-11-х класах:
лекція; оглядова лекція тематичного характеру;
семінар за творчістю письменника;
диспут;
конференція;
зустріч і розмова з письменником;
екскурсія або заочна подорож;
обговорення проблеми за круглим столом та ін.
Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи:
повідомлення;
стислі, докладні та творчі перекази;
художню розповідь;
виразне читання та інсценізацію;
«оживлення» подій та словесний опис картини;
підготовка й обговорення відгуків, анотацій, рецензій;
дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах: виписування образних висловлювань, афоризмів;
підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій,
інтерв’ю з автором, його рідними, друзями, знайомими;
складання словників термінів, понять;
виставка учнівських ілюстрацій до твору;
сценічні замальовки, фрагменти відеофільмів тощо.
Типологія уроків літератури рідного краю:
вступні заняття (настановчо-мотиваційні, на яких учитель поведе учнів-читачів у мистецький світ регіону, з’ясує, що їм відомо, що вони читали, бачили, чули чи опрацювали за рекомендаційним списком);
уроки-спілкування за прочитаним твором чи всією творчістю митця;
підсумково-рекомендаційні уроки, на яких учні мають представити творчу роботу: літературний портрет письменника-земляка, звуковий альбом «Пісні мого краю», відеокліп (сюжет) тощо.
На підсумковому уроці узагальнюється вивчене протягом року, осмислюється ступінь оволодіння навчальним матеріалом, подається список творів для самостійного читання, відбувається презентація нових видань тощо.
I. Готуючись до проведення уроків рідного краю, потрібно залучати до підготовки увесь клас.
II. Основні етапи підготовки:
Визначення теми уроку, його мети.
Створення презентації, відеопрезентації.
Створення буктрейлера.
Створення флешмобу.
Підготовка виставки творів.
Підбір музичного оформлення.
Запропонувати твори для самостійного читання, заучування поезій напам’ять.
Пошукова робота учнів у бібліотеках; мережі Інтернет.
Консультація для учнів: виписати образні висловлювання, цитати, афоризми з творів письменника, творчість якого вивчається.
Залучення до створення інтерактивних вправ, плакатів, карт-розуму.
На уроках літератури рідного краю:
Обсяг матеріалу розглядається більший, ніж на звичайному уроці;
У структурі уроку відсутні традиційні елементи:
• Опитування;
• Закріплення.
ІІІ. У практиці поширена така структура уроку літератури рідного краю:
1. Вступне слово вчителя.
2. Повідомлення про автора та його твори.
3. Інформація про місце твору (творів) у системі творчого набутку автора.
4. Читання твору (якщо це можливо).
5. Бесіда про композиційно-художній зміст твору.
6. Відповіді на запитання учнів.
7. Відповіді на проблемні питання твору.
8. Словникова робота.
9. Висновки.
ІV. Відсутність стандартного підходу до уроків літератури рідного краю. Можна використати такі типи уроків:
Урок-бесіда.
Урок-конференція.
Урок-зустріч з поетом.
Урок-екскурсія.
Урок-подорож.
Урок поезії.
Урок-диспут.
Урок-семінар.
Урок-інсценізація.
Урок-презентація.
Віртуальна подорож до музею.
V. Майстерність вчителя при проведенні таких уроків:
Врахування психологічних і вікових особливостей – іти від простого до складного, поступово підвищуючи вимоги й ускладнюючи форми цих уроків.
Навчати виявляти власні судження, давати об’єктивну оцінку образам і явищам, навчати писати відгуки, сенкани, анотації, рецензії, твори-роздуми,есе, складати плани, конспекти, тези, списки літератури, користуватися цитатами.
VІ. Орієнтовна схема аналізу ліричного твору:
1. Автор, його місце в літературі.
2. Тематичне спрямування всієї творчості.
3. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо).
4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні).
5. Тема поезії та провідні мотиви.
6. Ідея.
7. Жанр.
8. Композиція.
9. Ліричний герой.
10.Образи, символи (якщо є) поезії.
11.Сюжетні лінії (якщо є).
12.Настрій.
13.Художні засоби.
14.Віршований розмір, рима.
15.Місце твору в доробку поета.
16.Його актуальність у сьогоденні.
17.Ваші роздуми та почуття, навіяні поезією.
VІІ. Орієнтовна схема аналізу епічного твору:
1. Автор, його місце в літературі.
2. Автобіографічні та біографічні відомості, пов’язані з життєвою основою твору.
3. Соціально-суспільні умови, у яких був написаний твір.
4. Назва твору (алегорична, метафорична, символічна, сюжетна, образна (чи ні), інтригуюча (чи ні) та ін.).
5. Жанрові особливості.
6. Тема.
7. Ідея.
8. Художній конфлікт (соціальний, побутовий, психологічний).
9. Композиція (експозиція, зв’язка конфлікту, розвиток дій, кульмінація, розв’язка конфлікту).
10. Правда, художній вимисел.
11.Проблематика твору.
12.Аналіз художніх образів.
13.Мова автора як своєрідність його індивідуального почерку; ліричні відступи.
14.Народність твору.
15.Роль твору в суспільному житті свого часу.
16.Актуальність (чи ні) його для сучасників.
17.Відгуки критиків та інших діячів мистецтва про твір.
18.Екранізація та сценічні постановки (якщо є). Чим авторський задум відрізняється від режисерського втілення.
19.Ваші думки з приводу прочитаного.
VІІІ. Схема аналізу художніх образів:
1. ,,Анкетна” характеристика героя (Хто? Звідки? Якого роду? Чим займається? ).
2. Персонаж епізодичний, другорядний, головний.
3. Чи є в нього прототип?
4. Портрет героя (відповідність чи невідповідність його внутрішньому світу).
5. Характер персонажа поданий у розвитку чи сформований.
6. Соціальне значення образу.
7. Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.
8. Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи потворність, їх співвідношення в душі героя).
9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов’язаний він з іншими героями (зв’язок життєвий, емоційний, духовний).
10.Мова як засіб самовираження персонажа.
11.Ставлення до нього інших дійових осіб.
12.Ставлення автора до свого героя.
13.Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж.
14.З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них спільного, а що відмінного?
15.Ваше сприйняття героя.
Методика вивчення літерератури рідного краю
Методика навчання української літератури покликана дати вчителеві психолого-педагогічні основи та практичні рекомендації щодо навчання літератури в школі.
Починаючи з кінця 80-х років минулого століття, до шкільних програм переконливо увійшла тема літератури рідного краю. Нові програмі для 5-12-х класів підтверджують важливість вивчення у школі творчості письменників-земляків.
Уроки літератури рідного краю, доповнюючи основний курс, сприяють досягненню мети шкільного курсу вивчення літератури: підвищення загальної освіченості громадянина України; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей. Висловлюючи свою думку про важливість та необхідність уроків літератури, побудованих на місцевому матеріалі.
Завданнями уроків літератури рідного краю є:
• поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;
• розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;
• виробляти особистісне ставлення до письменників рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;
• прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором;
• поглиблювати знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;
• розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;
• виробляти вміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати і систематизувати знання та робити висновки;
• прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті;
• плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;
• розвивати комунікативно-мовленнєві вміння учнів, практикуючи твори малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчим завданням, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери письма).
На нашу думку, необхідно сьогодні проводити літературно-краєзнавчу роботу в школі у трьох напрямках:
а) на окремих уроках літератури рідного краю, які потребують спеціальної підготовки, пов’язаної з пошуком краєзнавчих матеріалів і на які програма виділяє окремі години;
б) на уроках літератури, де учні отримують елементи літературно-краєзнавчих знань у зв’язку з програмовим матеріалом (головне завдання на такому уроці – повідомити дані про письменника, пов’язаного з рідним краєм, чи події з його творів, які відбувалися у рідному краї);
в) в позакласній роботі, застосовуючи різні форми, методи і прийоми проведення позакласних заходів: вивчення літературної географії краю; виготовлення альбомів; зустрічі з людьми, які знали письменників, запис їхніх спогадів; зустрічі з самими письменниками; екскурсії в музеї; походи пам’ятними літературними місцями рідного краю; літературні вечори; записи фольклору тощо.
Саме поєднання цих трьох напрямків, у яких має вестися літературно-краєзнавча робота, є однією з важливих особливостей розвитку шкільного літературного краєзнавства сьогодні і забезпечує створення цілісної системи у заняттях. Цікаві місцеві факти з життя письменників мають важливе значення для учнів, бо стосуються їхнього оточення, тому розвивають пізнавальний інтерес, літературні здібності, а отже сприяють естетичному сприйманню дійсності, краси природи, творів мистецтва і художньої літератури. Чим більше учні знайомляться із змальованими автором життєвими подіями, які стосуються рідних місць, тим краще сприймають художні твори і розвивають свої художні смаки.
З питань вдосконалення методики проведення уроків української літератури в середній школі радимо звертатись до наукових праць Ситченка А.Л. „Навчально-технологічна концепція літературного аналізу”, Шуляра В.І. „Урок літератури в умова 12-річної школи: 5-9 класи” та використовувати ”Методичну лоцію” (Бібліографічний путівник учителя літератури), укладену Шуляром В.І.
Уроки літератури рідного краю можуть бути як традиційними, так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інстенізація, урок-дослідження, урок-конференція, семінар, диспут, екскурсія і т.д.
Отже, уроки літератури рідного краю – це уроки, які мають бути не лише інформативними, а й цікаво організованими.
Інтернет -джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар